- клапоть
- —————————————————————————————кла́потьіменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
клапоть — птя, ч. 1) Невелика, незначна частина якоїсь поверхні (поля, лісу тощо). 2) Відрізана або відірвана частина тканини, шкіри, паперу тощо; обривок, шматок. || Клубок, пасмо хмари, туману тощо. || Жмут сіна, соломи тощо. 3) перен., рідко. Уривок… … Український тлумачний словник
бубновий — а, е, карт. Прикм. до бубна I. •• Бубно/вий туз заст. червоний або жовтий чотирикутний клапоть, що його в царській Росії нашивали на спину засудженим на каторгу … Український тлумачний словник
клаптик — а, ч. Зменш. до клапоть … Український тлумачний словник
обтік — току, ч. Клапоть землі, тимчасово оточений водою … Український тлумачний словник
пасмо — а, с. 1) Пучок волосся, часом довгого, переплутаного або кошлатого. || Пучок із великої кількості довгих або переплутаних травин, гілок, стебел і т. ін. || перен. Про те, що тягнеться довго чи безладно в просторі й часі. 2) перен. Довга лінія,… … Український тлумачний словник
рянда — и, ж., зах. Клапоть, ганчірка … Український тлумачний словник
сукнина — и, ж. Клапоть сукна або іншої шерстяної матерії, що вживається для натирання, чищення чого небудь … Український тлумачний словник
шматина — и, ж., розм. 1) Кусок, клапоть тканини (перев. старої, зношеної); ганчірка. 2) рідко. Те саме, що шматок 1) … Український тлумачний словник
лакапікон — (грец. клапоть, уламок) Настінне мозаїчне зображення у візантійському храмі. Бере початок у VI–VII ст … Архітектура і монументальне мистецтво
плат — Плат: клапоть, кусень [13] … Толковый украинский словарь